Сергію, щойно закінчився останній концерт туру
«Treu Love» в Івано-Франківську, які в
тебе емоції?
-Я страшно втомився, але моя втома настільки приємна й відверта, що від неї , як після сексу народиться ще із тисяча пісень.
Я приїду додому і буду вже їх записувати. Стільки людей нових зустрів на
концерті, стільки цікавих історій пережитих в турі, як внутрішніх так і для
поширення. Все – це звичайно ж, проросте в нових піснях та віршах.
У новому альбомі були, як нові, так і старі треки, як ви їх обирали?
- На початок планувався новий міні-альбомчик тільки з нових пісень, подумали раз пишемо ці, візьмемось
і за старі в нових версіях , так альбом
трохи розширився. Це були просто ті речі, які за декілька років зазнали змін і
при цьому були старими піснями. Ми вирішили
подати їх в концертній версії, драйвовішими та експресивнішими.
Ваш талісман
«True Love» - пес Дракон ,розкажи чия це ідея, та його
головна місія в турі ?
- Це моя ідея, в мене всі речі одухотворені. В мене навіть два моїх наплічника мають
імена це Джоні та Арні. Один зних старіший, а другий новіший . Я з ними, як не змертвими речами спілкуюся , а як з живими. Тому в мене все
дуже в гармонії. І пес Дракон не виняток. Він родом з Тернополя зв’язала його з
вовни Оля Биндас - майстриня одна з найкращих в Україні. Він стояв пів року на
поличці із всього зібрання Стівена Кінга . І перед туром каже мені «-Чуваче, мені вже півроку ,а я
не знав що таке сучка (в сенсі жінка)». Я думаю раз таке діло ,як я
можу вдмовити соєму псу Драконові і він поїхав з нами в тур . І я попросив , що
б він, як особа магічного вдухотворенна , яка в тонкощах магії розуміється,
забезпечив нам : комфорт , безпеку на дорогах , бо дороги слизькі, енергетичну
безпеку нашої аури , від дівчат яким я десь не відповів взаємністю, від
заздрісників .Та й взагалі займався тим
щоб в нас у середині був хороший духовний мікроклімат. Він справився, хоч бухав багато, шлявся багато, взагалі з
жирафою втратив цноту на концертах в Рівному, але у Вінниці він знайшов своє
кохання , прийняв Буддизм і думає жити далі прекрасним життям.
«ФІОЛЕТ» потрапив в лонг-лист премії «Yuna 2017», а
це означає, що ви
з камандою може стати найкращим рок-гуртом року, «True Love» номінований на найкращий альбом року. Яка була
твоя реакція?
-Ніяка. Мене це не цікавить.
Ти соліст гурту «ФІОЛЕТ»,
автор пісень , в березні стратує новий
тур «Kolos&Brother», пропри те, ти ще арт-директор «Бандерштату» і нещодавно одружився , коли ти все встигаєш?
-А ще я майже завершив
написання роману, пишу вірші, багато читаю книг, дивлюся фільмів, а ще слухаю
всякого і провожду достатньо часу з дружиною намагаюсь їй приділяти максимум
коли поруч. Я встиг все - це тільки тому, що я обрав за свою професію -
улюблену справу. Тобто я відсік у своєму житті все зайве, те що мене не пре, те
що я роблю через силу і все якось гармонізувалося і стало по-кайфу .Ну не все встигається, так якісно
якби хотілося , але я нормально сприймаю критику і самокритику , вчуся на своїх помилках і в сьому
тому бачу шлях у майбутнє , мені здається все буде добре, незабаром збирати
стадіони і все на світі)
Яку роль «Х-Фактор» зіграв
для «Фіолету»?
- В плані вийти трохи за
зону комфорту, позмагатися ( хоча я в музиці я не приймаю якихось конкурсів чи
гонок) . Це була хороша нагода мобілізувати
якісь свої внутрішні незадіяні
ресурси, а виявилося, що таких в мене ще дуже багато насправді. В принципі
пропрете, що ми не прийшли до прямих ефірів -
це було дуже круто, дехто з хлопців розчарований , але як на мене все
було класно. Мені здається я вмію цінувати те, що ми маємо хоча завжди прагну
більшого.
Яку пораду ти даси людям які
хочуть робити свою «сродну справу»? Як ти знайшов себе?
- Ну коли музика з’явилася в моєму житті - я настільки цим горів , я
настільки горю цим зараз, вже минуло 7 років. Я з цим встаю і я з цим засинаю .
Моя дружина вона в нашій команді , Лора автор дизайну всього мерчу (футболки, диски, магніти з логотипом «ФіОЛЕТУ»), у цьому плані, можна сказати в нас сімейний
бізнес. Для мене - це життя , а не хобі. Це те, чим я живу. Це моє і щастя і горе
і підйоми розчарування неминучі, бо десь
реальність не виправдовує своїх очікувань . Тому я всім раджу, якими би ви талановитими не були, розуміти, що в нашому світі незалежно від того: ти поет, музикант , художник ,журналіст чи ще хтось , - твій талант - це тільки
частина справи , 80% це здатність
організувати все це щоб направляло тебе в правильне русло.
І чого би ти хотів від
української публіки?
- Я хотів би, що б вона стала платити
трохи більше за музику. Музиканти
дуже багато вкладають у записи пісень, реклами турів , вкладають своє здоров’я.
Я ще це нікому не розказував , але на цьому всьому ґрунтів нервових зривів в мене виявили дві виразки перед самим туром , я на такій жорсткій дієті
ще ніколи не сидів і п’ю такі сильні медикамети , що навіть уявити важко . І я
хотів що б люди розуміли це , розуміли, що музика це серйозна робота, це не
розвага не тусовка, це щоденна робота зранку до ночі. Я хочу, що б люди ходили на
концерти , що б купляли мерч , допомагали розвитку гурту. Має бути цей правильний обмін енергіями і
ресурсами. Бо я себе всього людям віддаю до останнього, не знаю чим вони це
відчувають. Я не прошу від людей , щоб вони себе до останнього віддавали, але
по мірі можливості я би хотів отримувати щось навзаєм .
Немає коментарів:
Дописати коментар